?

Log in

mklymchuk Below are the 10 most recent journal entries recorded in the "mklymchuk" journal:

[<< Previous 10 entries]

January 12th, 2016
09:17 pm

[Link]

Мода на корті

Перед кожним Гранд Слемом виробники спортивного одягу одягають топ-гравців у нові шорти і футболки, щоб ви теж таке купили.

Коли незабутній Андре Агассі почав одягатися як клоун, я подумав, що янгол зірвав другу печатку і це воно — апокаліпсис. Аж нє — все пізнається в порівнянні з новою формою Ніка Кіргіоса. Є такий австралійський гравець в рекламній колоді фірми Nike. Невже гей-диктатура і сюди дісталася...


Tags: , ,

(3 comments | Leave a comment)

09:12 pm

[Link]

Мода на корті

Перед кожним Гранд Слемом виробники спортивного одягу одягають топ-гравців у нові шорти і футболки, щоб ви теж таке купили.

Коли незабутній Андре Агассі почав одягатися як клоун, я подумав, що янгол зірвав другу печатку і це воно — апокаліпсис. Аж нє — все пізнається в порівнянні з новою формою Ніка Кіргіоса. Є такий австралійський гравець в рекламній колоді фірми Nike. Невже гей-диктатура і сюди дісталася...


Tags: , ,

(Leave a comment)

January 7th, 2016
10:07 pm

[Link]

«Кінопанорама». Шо вам сказати за стрічку The Revenant обласканого критикою режисера Іньяріту (по-дурацьки перекладену в нашому прокаті як «Легенда Г’ю Гласса»)... 156 (прописом — сто п’ятдесят шість; коли ж ви вже вгамуєтесь?!!) хвилин Джека Лондона про тяжкі будні заготівельників хутра на канадській півночі. Взимку. З усіма атрибутами жанра: велич природи, ницість людини, злі аборигени і дива виживання.

По ходу втечі Ді Капріо з колегами від індіанців, ведмідь завдає йому травми, малосумісні з життям. Колеги кидають його помирати і вшиваються далі. Але це фігня, малята. Особливо, коли головгеру є за що мститися. В програмі: оздоровчі падіння зі скель, моржування, сироїдення, ночівля голим у туші коняки та інші пригоди.

І шо? А нічо. П’ятнадцять хвилин помсти не дають катарсису ні глядачам, ні герою. На один раз подивитися. 6/10

Худ. фільм «Вавілон» цього ж режисера куди сильніший, редакція рекомендує.

Tags:

(Leave a comment)

October 10th, 2015
06:42 pm

[Link]

Велосубота
Що буває краще за суботню велопоїздку осіннім Києвом. Починаємо з Терещенківської. Під бульваром Шевченка, де навіщось перекладають асфальт (теж мені знайшли найгіршу вулицю), виявилася антикварна бруківка.

Будинок на Львіський площі оформлював архітектор-сіоніст.


Далі моя улюблена київська вулиця: Смірнова-Ласточіна (до речі, хто це?) — найшвидший шлях з центра на Поділ (Андріївський узвіз не пропонувати, там бруківка). На спортлайфівській парковці до мого лагідного білого Меридусика присусідився брутальний мачо-байк Погром.


Потім з басейну на Волоській через Житній ринок по Андріївському повернувся на Терещенківську. Но Фролівській пропонують «справжню» шкільну форму. Існує, очевидно, «несправжня» або «фальшива».


Рідкісний приклад: слово «казенний» в природному середовищі. А то все «державний» та «державний». В чому, цікаво, різниця. Логотипчик тоже доставляє.


На Софіївській площі якісь народні забави. Конферансьє жог серця: «Тепер черга цієї команди пройти це святе випробування» (це він про швидкісну переноску гирь, так і сказав, клянусь).


Отака с удовольствієм і без моралі вийшла суботня поїздка у басейн.

Tags: , ,

(Leave a comment)

September 29th, 2015
08:22 pm

[Link]

Електричка вихідного дня. Глухів
На відстані 120 гривень і 5 годин стоїть містечко Глухів, вотчина цукрозаводчиків Терещенків і колишня гетьманська столиця.


Містечко симпатичне і варте дорожніх поневірянь. Є кілька старих соборів (це Анастасійський, усипальня Терещенків) і конструктивістського вигляду водонапорна вежа.


Ось все, що лишилося від терещенківської усипальні — кілька розбитих плит у підвалі. Місцеві сказали, що Мішель Терещенко навіщось балотується у мери. Блажен, хто вірує.


На місцевому цвинтарі в моді гіперреалізм.


Є старовинна бібліотека.


І симпатичний педінститут ім. Довженка з кампусом і газонами


Кілька старих церков


100 метрів пішоходної вулиці, де всі тусують. І на ній пам'ятник випускнику, з яким усі фотографуються


В місцевову парку стоять по-провінційному зворушливі лавочки, подаровані містянами. По них можна вивчати відмінювання прізвищ.


Інші лавочки ілюструють слова "матеріалоємність" і "устрашеніє".


Вигляд з вікна готелю "Європа" (у Путивлі на порядок кращий)


Леніна не знесли, а навернули в український буржуазний націоналізм


Меморіальні таблички у довлатовському стилі: "Возле фабрики Калев видели лося"


А якщо однією фотографією-метафорою, то Глухів виглядає якось так. Словом, редакція рекомендує.

(1 comment | Leave a comment)

July 27th, 2015
02:14 pm

[Link]

Як Пантелеймон Куліш роботу шукав (спойлер: не взяли)


Тисяча вісімсот п’ятдесят п’ятого року Пантелеймон Олександрович Куліш, людина запізнілого відродження і колишній державний злочинець, шукав у столиці роботу. Кадрових агенств тоді ще не придумали і шукали по знайомих, як і тепер. І от надсилає Пантелеймон Олександрович своє «резюме» дружині цивільного губернатора Петербурга (так, дружині губернатора; а женихався від до доньки ректора столичного університету, але щось не склеїлося).

Це не лист, це іменини серця:

До Алєксандри Смірнової
Санкт-Петербург, 7 квітня 1855 р.

Милостивая государыня Александра Осиповна,

Когда я сказал Вам, что приехал искать счастья, у меня вовсе не было намерения озаботить Вас моей особой; но Вы так внимательно взглянули на мое положение, как будто я явился к Вам по делам Вашей службы. Я очень понимаю, что заботы о человеке, находящемся в затруднительных обстоятельствах, могут доставить удовольствие, и потому, без пышных фраз, решаюсь прямо обратиться к Вам с покорнейшею просьбою — доставить мне место при Вашем супруге. Канцелярское делопроизводство мне неизвестно, но я пишу грамотно и быстро по-русски, знаю польский, французский, немецкий, английский, итальянский и испанский языки в такой мере, что могу переводить с каждого из них на русский для печати (чему могу предоставить и доказательства), никогда не лгу (в чем может поручиться Вам Плетнев) и желаю приносить пользу ближним (за что и попал в беду в то время, когда еще не знал, как это делается). Судите сами, как не дать средств к существованию такому человеку! Но вот беда: я не могу отказаться ни от наук, ни от литературы; отдать все свое время занятиям служебным — значило бы совершенно упасть духом, назвать себя глупцом и решиться сделаться умным человеком по другим образцам. Напротив, я, грешный, думаю, что за литературные труды мои следует дать мне такое место, которого я не заслуживаю по другим сповим способностям, и что моя сноровка писать и мои неканцелярские познания могут понадобиться и самому положительному, самому практическому человеку. Есть инструменты, которые мы употребляем в дело изредка, но которые держим в хорошем спряту и не даем их в руки каждому мастеровому. Сделайте меня таким инструментом в служебной мастерской Вашего супруга, и Вы будете иметь удовольствие думать: «Наконец этот человек успокоился насчет своих насущных нужд»!

Истинно Вас почитающий
П. Кулеш


Переклад:

Алєксандра Осіповна,
— ви така добра жінка
— допомагати іншим приємно
— чому б вам не влаштувати мене до свого чоловіка
— робити по державній службі я ніфіга не вмію (і не дуже хочу, бо ж як мені кинути науки і літературу)
— але я дуже кльовий, посудіть самі
— то чому б вам не влаштувати мене до свого чоловіка?

Музика. І так два томи.
Суцільна насолода. Горячо рекомендую.

Tags: ,

(2 comments | Leave a comment)

July 11th, 2015
07:42 pm

[Link]

Путивль
На відстані чотирьох годин і 100 грн стоїть містечко Путивль (не плутати зі станцією Путивль, до якої треба доїхати електричкою і пересісти там на маршрутку). Путивлю цілих тисяча років. За цей час там трапилося три події: плач Ярославни, сидіння Лжедмитрія і Сидір Артемович Ковпак.


Перша подія залишила глибокий слід в місцевій топоніміці і рекламі


Частное предприятие "Князь Игорь". 1000 років тому саме так все і починалося


На дитинці стоїть скульптурна композиція "Ярославна практикує цигун"


"Крісло Лжедмитрія" в місцевому музеї. Сидів він у Молченському монастирі (тепер діє як жіночий і дуже доглянутий)


Тут, кажуть, Петро Олексійович Перший після стрілецького бунтк тримав сестру Соф'ю


Водонапорна вежа на дитинці. Кльовий лофт був би, якби мільйон баксів на реконструкцію


Дореволюційна краса: місцевий агротехнікум чи щось таке, філіал чогось сумського


Любителям естетики занепаду в Путивлі є що подивитися


Сидір Артемович Ковпак у позі Кобзаря над Сеймом


Місцеві партизани сиділи у Спадщанському лісі (від села Спадщина). До них 10 км і 150 грн на таксі. Розгадка їхньої перемоги проста: циклопічного розміру комарі. Жоден німець такого не витримає. Зараз у лісі "музей партизанської слави" і невеличкий музей військової техніки: кілька літаків, танки, гармати і паровоз. На вході зустрічає партизан-гладіатор.


Все, що лишилося від фашистського танка. Решту обгризли комарі


А далі найцікавіше — сучасне життя. Путивль на 90 % російськомовний. Там є прекрасний готель з вайфаєм і рівно одне місце пообідати. Ленін ще стоїть


Тягу народу до прекрасного не зламати навіть капіталістичними реформами


Через рекламу з нами говорить Господь, бо іншого ми вже не чуємо.


Місцева школа нагадує концтабір

Моє улюблене: плафон на ліхтарі з півлітрової банки. По-моєму, це геніально.


Колись тут було красиво


Тепер якось так


Але є дискотека, навіть діджей "Максик із Глухова" гастролює. А значить все буде добре.


Вердикт: рекомендую. П'ятниця в обід — туди, в суботу або в неділю в обід — назад у Київ. Готель "Монастирський" — тверда п'ятірка. Тримісний номер — 270 грн за добу. Олінклюзів бюджет — десь грн 600–700 на людину, залежно від харчових забаганок.

Tags: ,

(Leave a comment)

June 15th, 2015
05:51 pm

[Link]

Електричка вихідного дня. Київ—Борзна—Мотронівка—Київ
На відстані 60 грн і 2,5 годин з Києва стоїть у небутті і забутті містечко Борзна. А за 4 км звідти хутір Мотронівка, де провів останні роки життя Пантелеймон Куліш, титановий сплав українського відродження. Про генія іншим разом, зараз про місце.


Отже, обідньою електричною до станції Плиски. Звідти 30 хв. і 15 грн маршруткою у Борзну через кілька нічим неприкметних сіл. А ні, в селі Плиски є крутий стадіон на 1050 місць, де грає команда «Эдність».


На в’їзді у Борзну знак попереджає про 100 метрів Шотландії.


Дореволюційний будинок легко впізнати за шляхентими пропорціями.


Рецепт старої революції


Рецепт нової революції — рештки пам’ятника вождю старої.


Трохи місцевих літер. В «Кулі нарії» варять ріденький еспресо по 5,5 і продають желато по 8 за кульку. Продавщиця нудьгує і дивиться серіали про красиве життя.







Урбаністична класика


Судячи з усього, Борзна знавала кращі часи. Тепер суцільна безнадія. Робити там рішуче нічого, як хасиду в шабат. Але до Мотронівки ще треба доїхати, тому ночуємо по 120 грн з носа у готелі з антично-аграрною назвою «Колос» (щось типу гуртожитка для механізаторів, back in USSR). Фразу при бронюванні «невже ви думаєте, що знайдете щось дешевше» треба читати «невже ви думаєте, що знайдете щось інше».

Сліди колишньої краси






Квінтесенція безнадії: квартира в провінції. Полковникам давно ніхто не пише


Собор потихеньку реставрують до другого пришестя.


Урбан дизайн


Словом, виглядає Борзна якось так і все, про що там лишається мріяти — або хутір Мотронівка і кільканадцять душ кріпаків, або втекти звідти світ за очі. Цікавий факт: у Борзні є завод з виробництва спортивних сіток для всіх видів спорту. Фірмового магазина не знайшли, але бачили живого тубільця з тенісною ракеткою (!).

Вказівник чомусь весь прострілений, хоч до лінії фронту далеко



Мотронівка — ідилія і аркадія, тиша, бджоли липовий мед збирають, все як класична вкраїнська література пише. Тут на початку 2000-х відновили хату Пантелеймона Куліша і його тещі Мотрони Білозерської, де тепер імпровізований музей. Музей так собі, не стільки про Куліша, як про сілький побут.

"Будинок тещі"


"Будинок Куліша" з пам'ятником Сашеньці Куліш ака Ганна Барвінок.
Екскурсоводша: «Куліш був творчою людиною і йому потрібні були музи, тобто коханки».




Окремий зал у стилі наївний мінімалізм присвячено впихачу невпихуємого Івану Степановичу Плющу («батьку нашому і меценату»).


Треба буде окремий альбом зробити з могилами класиків



Команда етнографів


Мораль:


Інтелектуалам варто з’їздити, неінтелектуалам буде, напевно, нудно.

Час: з обіду п’ятниці по вечір суботи, одна ночівля
Бюджет: 400–450 гривень на їздока all inclusive.

Далі буде про те, як Куліш подавав своє CV на столичну роботу.

(Leave a comment)

December 24th, 2014
09:10 pm

[Link]

Рік смерті в історичній літературі іноді позначають обеліском †. Роблю схеми для книжки і дуже не вистачає значка для народження. Агов типографи!

Tags:

(Leave a comment)

January 14th, 2014
08:31 pm

[Link]

Свежий «Проектор». Версия для чтения.
Originally posted by kharshak at Свежий «Проектор». Версия для чтения.


Перепост приветствуется!






(Leave a comment)

[<< Previous 10 entries]

Powered by LiveJournal.com